Про заклади соціального захисту для літніх людей

Державні будинки для літніх людей — це соціально-медичні установи у яких можуть проживати громадяни літнього віку на постійній основі в умовах стаціонару. Це можуть бути ветерани війни і праці, інваліди та просто літні люди, які потребують догляду чи допомоги як медичної, так і у побуті.

Соціальний захист для літніх людей

Усі заклади перевіряють органи державного нагляду. Сучасні стаціонарні установи можно класифікувати на три групи:

  1. геріатричні будинки для людей літнього віку, які не в змозі вести побут та догляд за собою самостійно. Такі установи загального типу приймають ветеранів війни та праці;
  2. будинки-інтернати для осіб з інвалідністю.
  3. психоневрологічні інтернати (скорочено ПНІ). Це установи для проживання людей пенсійного віку із психоневрологічними захворюваннями, яким необхідне медичне обслуговування та стороння допомога у побуті. Психоневрологічні інтернати проводять соціально-психологічну реабілітацію та надають адаптаційну допомогу.

Незалежно від типу установи, усі будинки для літніх людей повинні забезпечувати:

  • комфортні умови проживання (опалення, освітлення, радіофікацію, тепло-, водопостачання тощо);
  • життєвонеобхідними ліками (з переліку, встановленого Міністерством охорони здоров’я і Міністерством праці та соціальної політики), медичне обслуговування;
  • виконання санітарних норм у приміщеннях;
  • твердим і м’яким інвентарем, столовим посудом, одягом, взуттям;
  • чотириразовим харчуванням. Меню повинно складатися зі страв та продуктів, які відповідають віковим потребам;
  • медичним обладнанням (милиці, слухові апарати, зубні протези, окуляри, протезно-ортопедичні вироби);
  • проведення культурно-масових та оздоровчо-спортивних заходів.

Кого приймають до закладів

Геріатричні установи приймають громадян України пенсійного віку та осіб, яким до його досягнення залишилося менш ніж 1,5 року.

До будинку-інтернату для осіб з інвалідністю приймають людей, які не в змозі піклуватися про себе самостійно, потребують медичної, реабілітаційної, а також соціально-побутової допомоги. Однак, лікарська комісія повинна підтвердити що перебування в установі не протипоказане.

До психоневрологічного інтернату можуть зарахувати психічно хворих пенсіонерів та осіб з інвалідністю (I-II груп) з супутніми психоневрологічними хворобами.

Потрапити в інтернат можливо лише по путівці. Для її отримання людина має подати заяву, пройти медичну комісію, надати всі необхідні документи, та дочекатися поки в установі з’явиться вільне місце.

У першу чергу розглядаються заяви:

  • людей з особливими трудовими заслугами перед Україною;
  • ветеранів війни;
  • постраждалих від збройного конфлікту;
  • постраждалих від Чорнобильської катастрофи;
  • ветеранів праці;
  • самотніх пенсіонерів та інвалідів;
  • членів сім’ї загиблого військовослужбовця;
  • людей, потребуючих опіки та піклування.

Вартість

Державні установи для похилих людей можуть надавати послуги безоплатно, та з встановленням диференційованої оплати.

На постійне проживання з безоплатним отриманням приймають:

  • інвалідів першої групи;
  • людей похилого віку, та інвалідів 2-3 груп у яких середньомісячний сукупний дохід не досягає 2 прожиткових мінімумів непрацездатних осіб.  

Якщо сукупний дохід більше за 2 прожиткових мінімуми, але меншим за 4 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, людина може отримувати послуги в інтернаті з встановленням диференційованої плати.

Повна оплата послуг проживання зазначається лише, якщо середньомісячний дохід є більшим за 4 прожиткових мінімуми.

У двох останніх випадках пенсія та/або державна соціальна допомога виплачується повністю. Якщо людина проживає в інтернаті безоплатно, щомісячні виплати їдуть на рахунок утримання.

Джерелами фінансування інтернатів є видатки з обласних та місцевих бюджетів. Також фінансування можуть надавати юридичні і фізичні особи у вигляді благодійних пожертв. Загалом, усі джерела, які не заборонені законодавством можуть надавати фінансову допомогу державним установам.

Про затвердження Мінімальних норм забезпечення предметами, матеріалами та інвентарем громадян похилого віку: Наказ; Мінсоцполітики України від 19.08.2015 № 857