Синдром Фреголі та інші рідкісні психічні розлади у людей похилого віку

Задати питання
Бажаєте дізнатися більше?
— запитайте нас! 
11 Червня 2025

У людей похилого віку часто діагностуються психічні порушення, які можуть бути як поширеними, так і рідкісними. Хоча деменція та хвороба Альцгеймера перебувають у фокусі громадської уваги, менш відомі розлади ідентифікації, як-от синдром Фреголі, залишаються поза належною увагою. Ці стани можуть спричинити серйозне погіршення якості життя не лише самого пацієнта, а й його родичів і доглядальників. Розуміння суті таких розладів та належна реакція на них — критично важливі для своєчасної діагностики, лікування та підтримки.

Що таке синдром Фреголі: коротко про суть розладу

Синдром Фреголі — це психотичний розлад, що належить до групи делюзій ідентифікації. При цьому синдромі людина вірить, що різні люди насправді є однією і тією самою особою, яка маскується або перевтілюється. Названий на честь італійського актора Леопольдо Фреголі, відомого своєю здатністю швидко змінювати образи, синдром вперше описали у 1927 році французькі психіатри Куртуа і Капгра.

Хоча розлад може проявитися у будь-якому віці, в осіб похилого віку він часто ускладнює перебіг нейродегенеративних захворювань або виникає як окремий симптом шизофренії, тяжкої депресії з психотичними проявами, або травматичного ураження мозку.

Симптоми, які часто плутають з деменцією

Основна складність діагностики полягає в тому, що клінічна картина синдрому Фреголі може бути подібною до симптомів деменції. Однак існує низка ознак, які дозволяють диференціювати ці стани:

  • Параноїдальні ідеї: хворий переконаний, що хтось його переслідує, змінює зовнішність або навмисно вводить в оману.
  • Порушення ідентифікації: пацієнт стверджує, що знайомі люди є кимось іншим під маскою.
  • Зниження критичності мислення: попри логічні пояснення, хворий не сприймає аргументи та наполягає на своєму.
  • Емоційне збудження або агресія: у відповідь на “розкриття” особи, яку вважає обманщиком, пацієнт може проявляти підвищену тривожність або агресивність.

У той час як деменція найчастіше проявляється поступовим зниженням когнітивних функцій, синдром Фреголі супроводжується гострими психотичними епізодами.

Як правильно реагувати родичам та доглядальникам

Реакція близького оточення на прояви синдрому Фреголі має бути виваженою, обережною та інформованою. Основні рекомендації для родичів і доглядальників:

  • Не заперечувати прямо переконання пацієнта, адже це може спричинити конфлікт або погіршення стану.
  • Уникати суперечок та не провокувати гострі емоційні реакції.
  • Фіксувати симптоми — записувати зміни у поведінці, щоб надати лікарю повну картину перебігу хвороби.
  • Забезпечити безпечне середовище, уникати ситуацій, де пацієнт може зашкодити собі або іншим.
  • Залучати психіатра або геріатра — своєчасна консультація спеціаліста критично важлива для встановлення діагнозу.

Підтримка родини має бути постійною, оскільки емоційна стабільність пацієнта напряму залежить від атмосфери довіри та прийняття.

Чи підлягає лікуванню 

Синдром Фреголі не має універсального методу лікування, однак у більшості випадків застосовують комплексний підхід. Медикаментозна терапія включає використання антипсихотиків, антидепресантів та стабілізаторів настрою — при наявності біполярних розладів.

Застосування препаратів потребує індивідуального підбору дозування та ретельного моніторингу побічних ефектів, особливо у літніх пацієнтів із супутніми хронічними хворобами.

Також в лікування застосовують психотерапію у різних видах: КТП, АСТ або сімейну терапію.

Терапевтична робота вимагає терпіння та регулярності, а також тісної співпраці з лікарем-психіатром.

Коли госпіталізація є необхідною, а коли можливий контроль у пансіонаті або вдома

Рішення про місце лікування залежить від ступеня тяжкості стану та поведінкових ризиків. Госпіталізація рекомендована якщо у людини зʼявляються суїцидальні думки або дії, фізична агресія до себе чи оточення. Повна втрата зв’язку з реальністю, чи неадекватна реакція на медикаменти – також привід звернутися за допомогою.

Якщо симптоми контрольовані, а пацієнт не становить загрози — можливе перебування вдома або в геріатричному пансіонаті з відповідним доглядом:

  • Наявність кваліфікованих доглядальників.
  • Регулярні візити психіатра або геріатра.
  • Контроль за прийомом ліків.
  • Структурований розпорядок дня, що допомагає уникнути стресових ситуацій.

Вибір між стаціонаром і домашнім наглядом завжди має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці ризиків і потреб пацієнта.

Синдром Фреголі — рідкісне, але серйозне психічне порушення, яке потребує особливої уваги у сфері догляду за людьми похилого віку. Вчасна діагностика, правильно підібрана терапія та підтримка родини можуть значно покращити стан хворого та мінімізувати наслідки.